Про вчителів дізнаються за їхніми учнями
У одній східній країні батьки збирали
дитину в школу і старались вибрати найкращу для неї. У вересні дідусь повів
онука на навчання. Коли вони увійшли на шкільне подвір‘я їх оточила дітвора.
“Дивіться який смішний старий” —
засміявся один хлопчик.
“Ей, зморщений товстун, подивись на мене”, — скорчив гримасу інший.
“Ей, зморщений товстун, подивись на мене”, — скорчив гримасу інший.
Інші діти теж стрибали навколо дідуся
з онуком і щось кричали. Незабаром учитель подзвонив в дзвоник, оголошуючи
початок уроку і діти пішли в клас.
Дід рішуче узяв онука за руку і вивів
його за шкільну огорожу.
— “Ура, мені не потрібно вчитись
і ходити в школу”, — зрадів хлопчик.
— “Ні, ти підеш в школу, але не в цю”, — відповів дід, — “Я сам шукатиму хорошу школу для тебе”.
— “Ні, ти підеш в школу, але не в цю”, — відповів дід, — “Я сам шукатиму хорошу школу для тебе”.
Він повів онука назад додому і
залишив його під наглядом бабусі, а сам вирушив на пошуки.
Помітивши якусь школу, дідусь заходив
на подвір‘я і чекав, коли дітей відпустять на перерву. У деяких школах діти не
звертали увагу на старого, в інших сміялись над літнім чоловіком та дратували
його. Дід мовчки спостерігав за тим, що відбувається, потім повертався і йшов.
Відвідавши декілька шкіл, він уже зневірився знайти, те, що потрібно. Раптом він
помітив крихітне подвір‘ячко невеликої школи, увійшов до нього і стомлено
притулився до огорожі.
В цей час продзвенів дзвінок і діти
вибігли на вулицю.
— “Дідусю, вам погано, можливо
принести Вам холодної води”?, — пролунав тоненький голосок.
— “У нас у дворі є зручна лавка, заходьте будь ласка і сідайте, відпочиньте трохи”, — запропонував інший малюк.
— “У нас у дворі є зручна лавка, заходьте будь ласка і сідайте, відпочиньте трохи”, — запропонував інший малюк.
— “Хочете, я побіжу і покличу
вчителя”? — запропонував старший хлопчик.
Незабаром на шкільний двір вийшов
молодий учитель. Дідусь привітався з ним і сказав:
— “Нарешті я знайшов найкращу
школу для мого онука”.
— “Ви помиляєтесь, наша школа далеко не найкраща в місті. Вона маленька і тісна”, — заперечив учитель.
— “Ви помиляєтесь, наша школа далеко не найкраща в місті. Вона маленька і тісна”, — заперечив учитель.
Старий вирішив не сперечатись з ним,
а просто домовився, щоб його онук відвідував саме цю школу і пішов додому.
Увечері мати хлопчика, вислухавши
дідуся, сказала:
— “Батьку, Ви ж безграмотні,
чому Ви вважаєте, що знайшли найкращого вчителя”?.
“Учителів пізнають за їхніми
учнями”! — відповів він.
Коментарі
Дописати коментар